Згубилися бажання… Ніч тривожить...
Свідомість відлітає... А рядки
Пливуть в листах замучені, їх множить
Перо стареньке дотиком руки...
Тріщить камін, щось вогником ворожить,
А за вікном виблискують зірки...
Скажи, о музо, це кохання? Може,
Даремно я плету оці вінки?
Для тебе у самотності збираю
Тюльпани та троянди... Дивний цвіт
Букетів у волосся я вплітаю...
А ти мене ведеш у милий світ
Мелодії та музики... Гортаю
Нову сторінку... Залишаю слід...
© Володимир Верста
Дата написання: 31.08.18
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=882797
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 14.07.2020
автор: Володимир Верста