В обіймах сну німої хвої

В  обіймах  сну  німої  хвої,
В  обіймах  сонця  і  дощу,
Ловлю  мов  зорі  очі  твої,
І  їх  мов  скарб  душі  ношу  …
Якісь  у  нас  нікчемні  ролі,
Нащо  ці  відстані,  мости,
Думки  роздягнуті,    аж  голі,
А  у  житті  ми  не  на  ти  …
Якісь  сполохані  дрібниці,
Якісь  обурливі  слова,
Ну  скільки  можна  просто  снитись,
Якась  близька  й  якась  чужа  …
Чого  тоді  краще  напитись?
Тебе  чи  білого  вина?
В  очах  таких  хотів  втопитись,
Бо  все  навколо  чужина  …
Нам  би  до  смерті  полюбитись,
Десь  заблукати  між  зірок,
Навіщо  у  чуже  хилитись,
Глянь,  вже  хитається  місток    …

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=882830
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 14.07.2020
автор: Дружня рука