Коник*

В  траві  ховався  коник,
В  траві  ховався  коник,
Дзвонив  той  коник  в  дзвоник,
Співав  і  цокотав.
Невже  ж  то  бува,  
Невже  ж  то  бува  –  
Співав  і  цокотав.

Він  їв  зелену  травку,
Лише  зелену  травку,
І  наче  песик  гавкав,
Як  муху  проганяв.
Невже  ж  то  бува,
Невже  ж  то  бува  –  
Він  муху  проганяв.

Та  якось-то  ропушка
Шукала  щось  до  брюшка,
Шукала  щось  до  брюшка  –  
Та  й  з’їла  коника.
Невже  ж  то  бува,
Невже  ж  то  бува  –  
Та  й  з’їла  коника.

Як  збудував  би  хатку,
Хоча  б  маленьку  хатку  –  
Всім  коникам  на  згадку
Ропушку  з’їв  би  сам.
Невже  ж  то  бува,
Невже  ж  то  бува  –  
Ропушку  з’їв  би  сам.


*Вільний  переклад  з  російської  –  Володимир  Мацуцький.
Із  зошита  дитячих  пісень.  

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=882981
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 17.07.2020
автор: володимир мацуцький