Мені б так зовсім не хотілось,
Щоб мрія ця, простий роман,
Від часу пилом тільки вкрилась,
Тепер так модно - все у бан …
В ніщо життя, мудрий Захаре,
І Мирослава, і Максим,
Громади мов якісь отари,
Не виживуть і кілька зим …
Як важко, в край чужий поїду,
Незручно, ворогу вклонюсь,
Болить, та не покажу виду,
Піду для спокою нап’юсь …
Щезають села по Вкраїні,
Вже Львів немов якесь село,
О ні, ще ходять всі картинні,
В очах мутніє наче скло …
Ростуть будівлі і палаци,
По місту бродять боржники,
Сидять у ратуші паяци,
І тільки в совісті дірки …
А десь принишкла рідна Тухля,
А десь замовк старий Захар,
Громада львівська мов потухла,
Черговий злодій – супер-стар …
По місту ходять німі тіні.
Не залишаючи слідів.
Чекають вибори осінні.
Немов париж сліпих котів …
Колись Франко собі намріяв,
А з ними намріяли і ми,
В музей до нього на подію
Ходили щойно брехуни …
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=882987
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 17.07.2020
автор: Дружня рука