Тримаю дистанцію.
Зла не тримаю.
Усе, що було, залишається сном, –
І яблуня біла з едемського раю,
І сиві тумани, і дощ за вікном.
Мій світ, наче космос,
спресований в атом,
Де простір безмежний і часу нема.
Де зáново хочеться все розпочати,
І тишу відчути на колір і смак.
В магнітних полях
гравітацій любові
Тримає дистанцію совість моя
Від тих, хто нечистий на руку у слові,
Чи лізе у душу, неначе змія.
Тримаю дистанцію.
Зла не тримаю.
Із атома вродиться Всесвіт ізнов, –
І яблуня біла з едемського раю,
І сиві тумани, і дощ за вікном.
© Михайло ЖАЙВОРОН
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=883024
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 17.07.2020
автор: ---