Не ходіть, дівчата, заміж на село,
Там комарики гудуть й зело.
І не буде на городі урожай,
Як не прополоти, то ж зважай.
А буває тепла дружба два:
Тачка, граблі, вили, плюс коса.
Ніжне сонечко пече вгорі,
Бо в зеніті вже о цій порі.
Йой, спина болить і голова,
Пахне базилік, укріп - дива.
Поруч десь гуде мала бджола,
Витру піт рясний з свого чола.
Ось метелик тріпотить крильми,
Кіт дрімає перед ворітьми.
Сокотять сороки на хліві,
В ластівок також гучні пісні.
Все навколо дихає, живе,
Хмарка в небі човником пливе.
Яблуко неспіле "гуп" в траву,
Дістаю, - мізинець в кропиву.
Так в перемішку біжать й роки
Йдуть за горизонт, лиш розбери,
Неважливе - то є лушпайки,
Важливе - у вічність - назавжди.
18.07.20
світлина автора: Валентина Ланевич
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=883167
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 18.07.2020
автор: Валентина Ланевич