Вигравав на сопілці, пісень мені ранок,
Примостився на гілці рожевий серпанок.
Прокидайся кохана - нашіптував вітер,
Впала ро́сяна крапля на трави і квіти...
А мені прокидатись чомусь не хотілось,
Я блукала у сні, до кохання тулилась.
У долоні ловила загублене щастя,
А за плечі хтось ніжно і легко торкався...
"Прокидайся кохана" - твій голос почула
І до тебе в цю мить дві руки простягнула.
Смакувала цілунком солодко - гарячим,
Як же добре з тобою, неможе іначе...
Як же добре, ось так, прокидатись з тобою,
І завжди зігріватись твоєю любов'ю.
Відійшов сон від мене далеко, далеко,
Ти мене пригортав, любий, ніжно і легко...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=883217
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 19.07.2020
автор: Тетяна Горобець (MERSEDES)