Ну, здрастуй, море! Здрастуй, море! Здра…!
Давненько я тебе не обіймала,
Не випускала ніжність із нутра,
Не витягала радість із забрала
Від можності побути тет-а-тет,
Відчути твої теплі мокрі губи.
Слова почути, що течуть , як мед,
Тепер усе це буде. Все це буде!
Лиш ти і я, і сонце угорі.
Від заздрощів хай луснуть сум і горе.
Ми піддамось звабливій літній грі.
Ми віддамось коханню. Правда, море?
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=883377
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 20.07.2020
автор: Крилата (Любов Пікас)