В твоїх долонях теплих розтає
Ночей безсонних нескінченна туга.
Свідомість поступово пізнає
В твоїх очах свого близького друга.
В міцних обіймах оживає кров,
Життя пульсує по застиглих венах.
І відчуває тіло знов і знов
Шалену насолоду нескінченну.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=883481
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 21.07.2020
автор: Тетяна Мошковська