Стоїть персик задумливий, печальний.
Йому час знов іде вбрання скидати.
Жовтіє з суму лист - провідник часу.
Крилатий крок важка в природі дата...
Скрізь листя шепчеться у всіх на виду.
Здається, прощається лист з листками:
"Я згасну в турботі земній, пропаду..."
Летить у даль, розлучившись з братами.
Йому не хочеться на вічний спокій
І тліти серед собратів померлих.
Кружляє, підноситься, мов на сповідь
Та хиляться до землі його перси.
...Танцює смерті танець у повітрі.
Ось сили залишають, -затихає.
На землю тихо падає на віки...
В природі рух ніколи не вщухає.
Всьому на Землі є межа і строки.
Було, одвіку так і буде завжди.
Вогнем думок висот сягають кроки.
Життя суєтних днів - зріє загадка...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=883544
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 21.07.2020
автор: Маг Грінчук