[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=HXS3ZkiSjus[/youtube]
Яка краса! Ну чим же не Карпати?
На пагорбах стоять новенькі хати,
Хрести церковні, наче, неба вище,
А в далині видніється Подище.
Там Удай напува зелені луки,
Лежить дорога у самі Прилуки,
З гори на гору до мети стежини,
Повз вишні, абрикоси, кущ малини…
Яка краса! Ну чим же не Карпати?
Та жаль, часу немає помічати,
У лабіринтах буднів і рутини,
Край рідний – найсвятіший для людини.
21.07.2020
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=883560
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 21.07.2020
автор: Інна Рубан-Оленіч