Це було біля моря, де хвилі гойдались,
Де із галасом чайки неслися у лет,
Де, як голуби, думи, з руки годувались,
Де сам Бог брав охочих у свій кабінет.
Це було в літню пору, як сонце палало,
Як троянда пускала у шир аромат.
Коли небо в блакить височінь зодягало,
Як коралі на гіллі розвішував сад.
Зранку це було, жінка вздовж моря ходила.
Їй до ніг воно сунуло синій батут.
Жінці моря турбота нутро солодила.
Гіркотою одне було: милий не тут.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=883596
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 22.07.2020
автор: Крилата (Любов Пікас)