Живе в душі у нього пісня,
Журлива мов в пісках ріка,
Живе в душі у нього мрія,
Вдень оживе, в ніч утіка ...
Він знає, як то боронити
Від зайд чужих свій рідний край,
Не знає тільки, як зробити
Із того краю майже рай ...
Діди ледь вибрались з Сибіру,
Прадід пішов за океан,
Роки навчили знати міру,
Не бачить, де сховавсь обман ...
Вже книг в кутку не помічає,
Утупився в дурний екран,
Так вік потрохи вже минає,
Петро, Максим, Юрко, Іван ...
Невдовзі сіл лише примара,
Заводів привид ледь блука,
І вирубок немов почвари
У небо дивляться гектари ...
Ото нащадки у Сірка!
А може оживе громада,
Сповита мріями Франка,
І знов країна стане садом,
І зашумить Дніпро - ріка?!
Ситий безглуздям українець
Пробудиться з міцного сну,
Він ж тут господар, не чужинець,
І стане соромно йому ...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=883626
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 22.07.2020
автор: Дружня рука