Наче лати…

Я  сідаю  поруч  Тебе,  як  поблизу  
Полум'я,  закутого  в  багаття.  
Не  впритул,  пекучо  не  облизуй
Обійняти...

Я  далеко  --  як  у  холоді  печери  
На  самому  денці  кам'яному,  
Коли  нам  жилось  в  самотню  еру  
По  одному...  

Я  привчаюсь  не  згорати  достеменно.  
Зазвичай  не  любиш  відпускати,  
Й  руки  на  мої  кладеш  рамена,  
Наче  лати...  

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=883679
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 22.07.2020
автор: Маріанна Вдовиковська