Слова
В моїх віршах переплелись
Любов до Бога й до людини.
Без Бога я б не спромоглась
Посіять доброї зернини.
В Христа любові любим ми.
Вчимось любити безкорисно,
Бо Він навчає: ти люби,
Як навіть хтось вчиняє злісно.
З Христом в нас лагідні слова,
З Христом усмішка йде від серця.
І творяться такі слова,
Немов жива вода з джерельця.
З Христом ти ворога простиш,
З Христом не будеш ображатись.
Тривожну душу підкріпиш,
На Бога будеш покладатись.
Посій зернятка за життя:
Любові, мудрості, надії!
Зробить це можеш ти і я.
Не відкидай за обрій дії.
Нехай слова твої й мої
Не ранять, а лікують душі!
Не культивуй слова гнилі,
Бо з ними й сам замерзнеш, друже!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=883723
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 23.07.2020
автор: Лілія Мандзюк