У модному кабріолеті
Лунає музика гучна́,
Відлунює бравада в серці,
Чомусь не радує вона,..
Бо за кермом сидить дівчи́на
Їй сльози вітер розганя,
І окуляри «Балдініні»
Не здатні біль її сховать…
Про те, що мріялось недавно,
Отримала, так в чому ж річ?
Виконує все бездоганно
Не один день й не одну ніч…
Ти наче прагла до свободи,
Ніхто тобі ні в чім указ,
Отримала всі нагороди,
Все добровільно, без образ,..
Та, видно, батарейка сіла,
В житті не так, як у кіно,
Те, про що мріяла й хотіла,
Їй щастя врешті не дало…
Собі вона вже не належить,
Господар "папік" в неї є,
Себе за дорогі всі речі
Фактично в рабство продає.
Тож, думайте, дівчата милі,
Не йдіть в залежність до дядьків,
Розбещені собаки хтиві
Розтопчуть ваші юні дні!
Не варті дорогі бляшанки
Вашої чистоти душі,
Бо всі, повірте, полонянки,
З огиди плачуть уночі…
То щоб не плакати таємно,
І ні про що не шкодувать,
По совісті живіть і чемно,
Свобода в цьому й поляга.
Красива дівка їде у машині,
Без даху, з вітром, кучеряво,
Живе десь щастя у родині,
Але ця лялька для забави…
14.07.20
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=883756
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 23.07.2020
автор: Галя Костенко