Сиділи при дорозі згорьовані дві киці.
Чому там опинились, не тямили ніяк.
Ще вдень біля матусі мурчали, як годиться,
А в нічку вже тремтіли в густих чагарниках.
Аж раптом заблищала срібляста блискавиця.
А грім гримів скажено, мов безліч канонад.
Одна до однієї тулилися сестриці,
Стираючи сльозинки, що бігли, наче град.
Та зранку, у загравах защебетали птиці!
Їх трелі розливались, немовби водоспад.
Де ж сиротам поїсти і де знайти водиці
Побіля галасливих, шалених автострад?
Тваринки, мов непотріб! – І як вам, панство, спиться?
– Чи вам смакує кава і чорний шоколад?
А ось і залунали під куполом дзвіниці.
– Мерщій біжіть молитись за щастя милих чад.
24. 07. 2020 Л. Маковей (Л. Сахмак)
ФОТО КОШЕНЯТ РЕАЛЬНЕ. ВИКИНУТІ БІЛЯ ДОРОГИ. ХТО ХОЧЕ ЗАБРАТИ ТЕЛ. 0507679733 ОКСАНА
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=883839
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 24.07.2020
автор: laura1