Коли ніхто не бачить,
я плачу.
Я плачу за коханням
шаленим.
Нехай це має вигляд
дитячий,
дивлюсь я на топ́олі
та клени.
Топо́лю, ой топ́олю,
висока,
мені розповіла
про минуле.
Коли я добровільно,
до строка,
кохання необачно
штовхнула.
Мій клене, ой мій клен,
кучерявий,
ти ж бачив, як б́ула я
щаслива.
Коханий мій як смоль був
смуглявий,
а я була, як вітер
примхлива.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=883849
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 24.07.2020
автор: Оксана Квитка