У полі синім волошковім ,
Що тихо так вдивляється в блакить,
В тумані ніжнім світанковім,
Життя із вітром в травах гомонить.
Незбагненне, незнане, нерозгадане.
Все ще чарує безмежжям шляхів,
Наповнене сенсом й надіюсь не згаяне
Між міражами минулих й майбутніх часів...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=883914
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 25.07.2020
автор: Вікторія Воля