* * *
– Ну, як життя?
– Та, плакатись набридло.
Хвалитись нічим. Хоч казись, хоч вий.
Не доберу, то хто ж насправді бидло?
Проснувсь і думаю, чи я іще живий?
– Таке ж, таке. А плакатись не варто.
У кращий час зустрінемось. Бувай.
– Тож чи побачимося?
Ну у тебе й жарти. Коли ж то буде?
– Ну, тоді – прощай!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=883958
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 25.07.2020
автор: Олександр ПЕЧОРА