Ой, ходила бережечком
Дівчинонька Оля,
Вона палко закохалась
У Мандрику Толю.
А як Оля – дівчинонька
На рушничок стала,
Від гарячого кохання
Народилась Алла.
Трохи згодом в сім’ї сталась
Подія велика,
Бо знайшовся на калині
Ще один Мандрика.
На Ужі матуся Оля
Перейшла бистрину
І назвала Олександром
Дорогого сина.
Бігав Саша через річку
До школи і з часом
У Поліському закінчив
Усі всім класів.
Що Уж це річка невеличка,
Саша добре знає,
В училище у музичне
В Мозир поступає.
У дипломі всі оцінки
Має непогані,
Бо як профі віртуозно
Грає на баяні.
Якось Саша на Кавказі
Піддався спокусі:
Дуже в Галю закохався
Прямо на Ельбрусі.
І з тих пір Галинки врода
Йому серце крає,
А наш Саша на баяні
І ще краще грає.
Десь він там акомпанує,
Десь керує хором…
Хай сім’ю їх обминає
Біда, лихо й горе.
Хай же ходять бережечком
По під осокою,
Як голубка з голубочком
Восени й весною.
А щоб все у Галі й Саші
Було на «п’ятірку»,
Мі піднімем повні чаші
І скажемо «Гірко»
Хай усмішка в нього сяє,
А смуток – ніколи.
З днем народження вітає
В краснім уся школа.
Хай співа, пісні складає,
На баяні грає,
Хай завжди йому в усьому
Бог допомагає.
07.04.1997
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=884068
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 26.07.2020
автор: САВИЧ