я чекаю на відповідь, я шукаю підказки.
як не з'їхати з глузду після того, що я зробив?
так, я добився успіху, подібного до поразки:
люди, здається, я знищив всіх своїх ворогів.
що робити? радіти? прошу про душевний спокій.
скажіть, що я – молодець, апокаліптичний князь!
мої володіння: весь світ; мій трон – непохитний, високий,
і стоїть на підвалинах правди. я кажу: моя правда збулась;
я правлю цим світом; хай всесвітом править тиша!
я можу це навіть гукнути грізно, як гримає грім,
та відповіді не буде. звісно ж, вона – сильніша
зі всім своїм військом розлюченим, зляканим, та мовчазним.
ще вчора звідти лунали бойові боягузливі крики,
та наша машина смерти написала на їхніх кістках
слово про їхню загибель. їхня релігія: страх;
їхня зброя: брехня. заперечте мені, каліки!
шукаю когось, хто раніше гордо ходив моїм другом,
тепер – жалюгідно сховався в натовпі хробаків.
ти посвідчиш за мене, як я мирно ходив за плугом,
доки ти не продався. мій розуме, хіба я тобі не платив?
ти поділив би зі мною мою титанічну провину.
хіба цю теперішню дійсність накреслили ми не вдвох?
а якщо ти не схаменешся, я її зовсім відкину. –
кого? і провину, і дійсність. так, удвох ми були, як бог.
а тепер навіть небо стало мертвотно-білим.
космос уперто мовчить, і цілий світ осліп.
наша машина смерти вибиває землю, мов килим;
там вдалині виростає ще один атомний гриб,
а я все шукаю когось все то обговорити –
ніхто не знаходиться. що вам сказати в цю славну мить?
від науки завжди було більше шкоди, ніж користи, діти!
– ліпіть з неї що завгодно, лиш ідола не робіть
death machine, motörhead
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=884084
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 26.07.2020
автор: Alisson