Сон торкається повік

Ти  поклич  мене  у  світ
Де  вдихнути  зможу  квіт
Неповторний  і  п"янкий  -
Чути  голос  в  нім  святий

В  невідому  далину
Де  вберу  усю  красу
Та  почую  спів  птахів,
Що  торкнулися  рядків

В  неповторну  неба  синь,
Неймовірних  літніх  днин,
Де  впіймаю  сон  квіток
Та  доповню  ним  рядок

Перехожих  голосів
Чути  тихо  звідусіль,
Йде  до  ночі  смілий  лік  -
Сон  торкається  повік.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=884118
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 27.07.2020
автор: Наталі Косенко - Пурик