Кохати більше,
ніж тебе кохаю я,
не можна,
бо це вірний крок до смерті.
Моє кохання,
як нестримна течія́,
несе мене,
кидає в круговерті.
Воно шумить в мені,
неначе водограй.
Реве,
Або, немов дитя, сміється.
Не розуміє,
Чи це дійсність, чи це гра,
Із ґрат душі
В твої обійми рветься.
Ховає тяму,
Наче шторм човна на дно.
Чаклує,
Мов природжена мольфарка.
Як довго гратимеш у мо́вчанку,
воно
мій дух зітре,
Як в небі вітер хмарку.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=884272
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 28.07.2020
автор: Крилата (Любов Пікас)