Портрети і натюр-морди

                                     І
Любителі  поезій,    вибачайте,  
що  чорті-що  іде  до  голови,
за  бучу  із  лакеями  Москви.  
Апологети  зелені,  прощайте.  
Моя  аудиторія  на  сайті  –  
це  націоналісти,  а  не  ви.  
Не  бійтеся  убитого    Бандери  
і  нації,  що  нищена  до  тла,
нема  ума  –  чекайте  есесеру
і  партію,  що  волю  вам  дала.  
Відосики  від  коміка  дивіться  
і  не  дивуйтесь    тому  зокрема,  
що  куму  Пу  не  вистачає  місця,  
бо  зайнята  армійцями  тюрма.  
І  не  переживайте,  що  на  фронті  
не  убивають  ворога...  дарма,
що  меншає  все  більше  патріотів...  
Та  є  надія,  що  дурних  нема.  

                                             ІІ
Ой,  Порох,  Порох...  ех,  П'єро...  
Так  воював  за  Україну,  
що  не  помітив  Буратіно  –
шута  Московії,  зеро.

А  нині  шиють  папи  карли    
зелений  килим  у  суди  
і  залишають  на  поталу
за  недохвати  і  труди.  

За  мову  і  любов  до  краю,  
за  віру  й  армію  –  мерсі...  
безвіз  ще  є,  тебе  немає...  

Що  виступав  у  всій  красі,  
історія  запам’ятає,  
а  от  сучасники  не  всі.  

                                                 ІІІ
Три  шанси  мала  Україна  
змінити  історичний  хід,  
аби  не  впасти  у  руїну...  
але  уже  не  скресне  лід.  

Тепер  її  загнали  в  нетрі,  
де  хоч-не-хоч  –  хамелеон...  
Тепер  не  ті  колеги-метри,  
яких  влаштовує  мільйон.  

Її  не  слухає  еліта,  
її  опльовує  народ,  
що  обирає  свій  бомонд:
паяца,  бевзя,  єзуїта...  
Упала  Юля  із  висот
і  нікуди  уже  летіти.  

                                           ІV
Нове  лице  у  плині  днів  
йому  вдалося  поміняти
не  менше  десяти  разів.  
Та  все  одно  почав  линяти.  

Кощій  із  нього  –  ні  в  дугу,  
але  усе-таки  віщає
по  телеящику  пургу,  
що  Рашу  поведе  до  раю.  

Іде  в  Гаагу  навмання,  
усім  нагадує,  щеня:
із  білим  стерхом  обіймався,  
до  Ангеліни  залицявся,
сідає  охляп  на  коня...  
...усіх  обгавкує,  свиня,  
неначе  із  цепу  зірвався.  

V
Не  ***  а  видатний  історик,  
так  само  як  велике  Пу.  
Відомий  і  паяц,  і  комік,  
що  вийшов  на  його  тропу.  

Йому  здається  [i]дійсно,  чесно,[/i]  
що  є  насправді  хитрий  лис.  
І  дякує  усім  чудесно  
за  те,  що  вибрали  на  біс.  

Та  обіцяти  –  не  шукати  
в  яру  закопаний  талан...  
який  із  тебе  отаман???  
У    тебе  є  Вітчизна-мати???  
Бери  шинелю  і  наган,  
іди  в  окопи...  захищати...  

                                         VI
Народе,  ти  і  досі  ще  сліпий?
Чи  з  ґлузду  з’їхав?  Подивись  –  у  полі  
вмирає  воїн  на  передовій...
То  знай,  –  це  вибір  твій  
і  вирок  роковий,  
тому  й  тебе  його  чекає  доля.  

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=884293
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 28.07.2020
автор: I.Teрен