У барвах ніжиться моє село,
Вони такі грайливі, врочисті.
Літо дарує нам своє тепло,
Танцює в яскравому намисті.
Стиглі плоди хиляться додолу,
І їх деревам вже не втримати.
Вітер жене по морю гондолу,
Він хоче своє щастя впіймати.
І квітують мальви біля хати,
Ранкові роси їх напувають.
Юній парі хочеться кохати,
І плоди любові пожинають.
Яскраві мальви плачуть із дощем,
І їх пелюстки летять у трави.
А світанок сховася під кущем,
Боїться сонячної заграви.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=884379
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 29.07.2020
автор: Віктор Варварич