Дереву треба довго рости – роки,
Щоби зміцніли руки його і ноги,
Промінь тулити сонячний до щоки,
Вітер тримати спиною до знемоги.
Дереву треба випити пів ріки,
Щоби чолом торкнутися небозводу,
Вчути, як розмовляють вночі зірки
Поміж собою, з місяцем про погоду.
Дереву треба інших дерев довкруж,
Щоби йому не сумно жилося в світі,
Імунітет здобути до бур і стуж
І не попасти в розквіті сил у сіті –
Ті, що сплели їх вбивці: пила, вогонь.
Дерево хоче чути птахів у леті,
Бджіл у квітках і теплих людських долонь.
Стати легенями згідне за це планеті.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=884416
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 30.07.2020
автор: Крилата (Любов Пікас)