Буря перед грозою, а можливо і навпаки
Вітер голову крутив, блискавиця - дратувала.
Буря з’єднала між нами всі стежки,
А гроза мені плачучи співчувала.
Озеро хотіло потопити, забрати на дно,
Та той хто плавав в океані, тому по коліна грози.
Той хто пережив бурю, повітря ковтає жадно,
Той хто пережив кохання - виймає занози.
Буря не повалила, гроза не вбила,
Пуля не застрелила, проза не полонила.
Лиш та дівчина мене погубила,
Відкрила мені душу і там втопила.
Буря перед грозою, а можливо і навпаки,
Жодне стихійне лихо не зрівняється з тобою.
Я ж кожною ночі рвав тобі маки,
А ти точила зброю і йшла на мене війною.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=884433
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 30.07.2020
автор: TetianaBerezova99