Обійми вечора холодні.
Одні на дні свого суму тугу натягнуть
на дугу лукавої посмішки.
Мішки під очима розгрузять чорною кавою
і стануть ласкавими.
Другим все одно.
Модно бути приреченим драконом.
Прирученим законом
Мерфі Дейенеріс Таргаріен.
По середині ти.
Ні в тин ні в ворота.
Ворона, сир і лисиця,
ця криниця невичерпана
прана.
Рано думати про те,
що пізно робити.
Биту карту знову
кладуть у колоду.
У воду камінь з душі.
Ехо в криниці затихло.
За тих хто в морі
бокал сонця ранок підніме…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=884448
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 30.07.2020
автор: Іван Пугачов