Всі закохані в неба простори,
В мелодійний спів солов"їв,
Кумкання жаб вечорових,
У повітря чисте лісів.
Спішимо по весні на природу
Скуштувати уху, шашлики,
Та лишаємо по собі "згубу" -
Ту, що нищить ліси та ставки.
Але ж нарік сюди ж повернемось,
Будем довго шукати "місця",
Лиш тоді у минуле "вернемось",
Якщо поряд забракне життя!
Буде суд - не людський. Від природи!
(Не минає свавілля безслідно),
Нам земля вже нарік не народить,
І чи будемо дихати вільно?
Чи ми зможемо скупатись у річці,
Скуштувати смачних шашликів?
Це питання. Бо кожен з нас - грішний!
Тонемо, люди, повільно в лайні...
28.06.2020
Автор: Світлана КРИЖАНОВСЬКА (МАЯРЧАК)
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=884609
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 01.08.2020
автор: Світлана Крижановська