Величність — королева доля!
Малим, невинним немовлям,
ти проростаєш у не волю —
земним блукаєш обійстям.
Гартуєш душу у печалях,
щоб смуток в пекло не забрав.
Гіркі ковтаєш сльози в далях,
за що та кара — не пізнав...
Пече у грудях люта скука,
від ран журби — тяжкі рубці.,
Від зрад чужих — на серці мука,
та зморшки болю на лиці.
Налий світанок меду з неба,
нехай у серці задзвенить!
Злих суперечок вже не треба!
Благословенна кожна мить!!!
Полиньте в небо чисті мрії,
та віднайдіть у хмарах слід.
Там до цих пір, живе надія —
єдиний шлях в безмежний світ!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=884648
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 01.08.2020
автор: Олег Крушельницький