Окопній Валентині Миколаївні 40

Сорок  років…  Хоч  на  трішки  
Перемістимося  в  Клишки.
Там  Микола  Базилевич
Жив  уже  як  королевич:
Мав  дружиноньку  Галину,
Доню  Катю,  Ваню  –  сина,
Дім,  як  чашу,  ще  й  по  вінця,
Але  Бог  наш  любить  трійцю.
Третє  з  радістю  чекали,
Так  з’явилась  наша  Валя.
А  була  вона  гарненька,
Їй  раділи  тато  й  ненька.
На  «відмінно»  в  школі  вчилась,
Золоту  медаль  вручили!
…Атестат  і  три  портрети
І  до  університету
На  філфак.  Конспекти  шпарить,
В  комсомолі  секретарить.
В  «Дніпрі»  хорі  виступала,
З  парубками  танцювала.
З  греком  бацала  «сиртакі»,
А  з  поляком  –  «краков’яка»,
З  українцем  –  «гопака»,
Валя  в  танці  –  отака!
З  москалями  вихилясом.
Тут  зустрівсь  Окопний  Вася.
Молодята  не  вагались,
Обнялися  і  побрались.
А  прийшла  тривожна  звістка:
Васю  призвано  до  війська.
Валя  трішки  засмутилась
І  Сергійка  народила.
А  пізніше  Валя  наша
Ще  придбала  сина  Сашу,
А  коли  диплома  мала
В  школу  Войківську  попала.
Десять  років  вчителює,
Ще  й  начальником  працює.
І  начальник  не  простий,
А  навчально-виховний.
Та  ось  нова  є  морока  –
Вже  директором  сім  років.
Є  у  Валі  педохист:
Вона  вчитель-методист.
ЇЇ  люблять  в  школі  діти,
Бо  відмінник  наросвіти.
Мила  й  ніжна  наша  Валю!
Мабуть,  годі  тралі-валі.
Вгору  келихи  і  чари,
Хай  живе  ця  славна  пара!
Як  у  шлюбному  обряді,
Валя  й  Вася  станьте  рядом.
Щоб  кохались  на  «п’ятірку»  -
Хором  гаркнемо  вам  «гірко»
В  рік  прекрасний,  ювілейний,
Мир  вам,  злагода  сімейна.
Ще  –  здоров’я  мамі  й  тату,
І  синам,  сестрі  і  брату.
Щоб  як  квітка,  розквітала,
Лиха  й  горенька  не  знала.
Щоб  були  і  двір,  і  хата
Щастям,  долею  багаті,
Щоб  в  трудящих  наросвіти
В  світ  пішли  прекрасні  діти,
Щоб  гордилася  сім’єю.
Мила  Валю,  з  ювілеєм!
05.10.1999

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=884665
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 01.08.2020
автор: САВИЧ