Запам'ятався в сонці день святий –
Босоніж по піску, а наді мною
Огром тополь, їх вище не знайти
І говір-сміх від листя в вітрі, грою...
Тож вірю я і з ними теж сміюсь,
Бо ми одне – в житті земнім під сонцем
І я в любові світу зізнаюсь,
А ще біжу скупатись в річці Конці.
Із тих дитячих безтурботних літ,
Снить єдність з травами й очеретами,
В душі цвітастий і яскравий слід –
Крізь все життя, сердешний, плине з нами...
02.08.2020р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=884734
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 02.08.2020
автор: Променистий менестрель