Як тихо плакав дощ сьогодні зранку.
Закриті двері і мовчання на світанку
Але й без слів, все чітко зрозуміло,
Що промайнуло наше літо, пролетіло..
Мовчиш, та й навкруги все заніміло.
Болить душа і плаче, ниє тіло.
Зостався присмак гіркоти зі смаком кави.
То було не кохання - а забави.
Бо якщо люблять, не тебе мені повчати,
То не ідуть так зрадницьки із хати.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=884864
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 03.08.2020
автор: Лариса Закієва