Ніч котра минає а тебе нема
І чого не знаю. А в душі зима
І думки свавільні забирає вітер
Чом тебе немає важко зрозуміти.
О як би ж то знав я де тебе знайти
Де ота стежина що по ній іти
Я би за тобою біг навздогінці
Біг би за тобою я у всі кінці.
По цілому світі в далечінь безмежну
Біг би за тобою я необережно
Мятою травою стежкою – тропою.
Я би дні і ночі тішився тобою.
Парище.
2020р
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=884938
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 04.08.2020
автор: Мартинюк Надвірнянський