Цвітуть троянди біля хати,
Я поливаю їх щодня,
Вони як внуки мої й діти,
Як небо, сонце і земля...
Я часто їм розповідаю,
Про особливості життя,
А то буває і співаю,
Про всі реалії буття...
Троянди слухають покірно,
Вдихаю я їх аромат,
Стоять вони по струці смірно,
Схожі на внуків й правнучат...
В них моя віра й сподівання,
Спогади, мрії і пісні,
Надії, мрії і чекання,-
Злились в єдиному руслі...
Отак з трояндами щоденно,
І розмовляю, і живу,
Дітей й онуків я постійно,
До себе на гостину жду...
Мої троянди особливі,-
Красиві, сонячні, ясні,
Ніби скарбів величних повні,
Додають радості мені...
Цвітуть троянди біля хати,
Вони, як діточки мені,
Люблю дивитись й доглядати,-
Щоранку, ввечір й день при дні...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=884963
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 04.08.2020
автор: геометрія