Горить зоря в полях бездоння,
сріблястий в душу зазира.
Маніжить ніч своїм безсонням,
за плечі вітером обійма.
Пливуть думки — шукають ноти,
у грудях тріпотить життя.
Я, наповняю серця соти —
магічним співом солов'я.
Облиште думи, нині годі!
П'янку духмяність пропущу,
до вас повернусь при нагоді,
коли натхнення відпущу.
Давно вино вже не п'янить —
п'янить твоя господня ласка.
П'янить оця бездонна мить...
Побудь зі мною ще, будь ласка!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=885183
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 06.08.2020
автор: Олег Крушельницький