Хай накриє туман оксамитом безмежнії доли
Та напише роман про святі неповторнії долі
І струмок забринить, і мелодії ніжно полинуть,
Де земля і трава у вечірнім зати́шку спочинуть
Схилить віти верба, трішки мабуть за день притомилась,
Може думка її за вечірні години змінилась,
А у зелені трав заховалась від спеки пташина,
На поріг вже ступає дивовижна, вечірня година
Вже стомилися всі, потихеньку готуються спати,
А маленьких дитят заколихує любляча мати,
Сонце також сховалось уже на приємний спочинок,
Скільки буде іще у житті дивовижних хвилинок?
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=885325
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 08.08.2020
автор: Наталі Косенко - Пурик