Перебираю я думки,
Той слід лишився в серці -
Любимі, радісні листи,
Які писала неньці
і ось вже, ніби милий сон
Торкається волосся
Та пригортається до скронь
Ріднесеньке колосся
Біжить стежина в далину
До болю так рідненька,
Де зустрічала квіт-весну
Найкраща, люба ненька
Ті очі сяяли теплом
І руки пахли хлібом,
А серце вабило добром,
Ділившись з усім світом
Де сад вишневий гомонів,
Збираючи родину
Та вечір в сутінках зорів
У чарівну годину
Де милий затишок бринів,
Як в книзі гарна казка,
Де чути було спів птахів
Та неньки ніжна ласка.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=885407
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 09.08.2020
автор: Наталі Косенко - Пурик