Вітер
Західний вітер раптово в мій сад прилетів
«Мабуть здолав океан» - промайнуло в умі.
Як же кружляв – він мене обійняти хотів.
Я засміялась – в саду ми ж бо з вітром самі!
Може так само цей вітер тебе обіймав,
Пестив долоні, а потім стелився до ніг,
Може вуста твої палко, як я цілував –
Й присмак солодкий цілунку для мене зберіг.
Хай обіймає, нехай же голубить, п’янить,
Міцно закутає, ніби кохання крилом.
Блисне сльозою від щастя коротка ця мить...
Вітром навіяло казку оцю перед сном...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=885604
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 10.08.2020
автор: Олена Бондар (Бондаренко)