Як тебе прогнати із думок,
Як тебе залишить за межею?
Я наосліп в прірву - один крок,
І любов моя сягнула апогею.
Я тобі сказати не насмілюсь,
Час нестерпно в груди мене б‘є.
Непомітно із туманами розвіюсь,
А ти, мабуть, не згадаєш, що я є.
Ти мовчиш, та може так і треба,
Може в тому не моя вина,
Дотліває сонце десь крайнеба,
А я знову засинатиму одна.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=885678
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 11.08.2020
автор: Аліна Голик