Ти запізнився, а я так чекала,
Лишивши всі думки на самоті,
Але про біль твою, я і не знала,
Яку ти все ховав в своїй душі
Боявсь розчарувань, які в тії ро́ки
Коли ще незнайомими були,
Ти бережно ступав, робивши кроки
Чарівної, найкращої весни
Трава купалась в росяній забаві,
Сади несли п"янкий духмяний квіт,
А в нас були шляхи зовсім незнані,
Немовби розділяла мить століть
Думки сплітались у чітку ідею,
Змагались із реальністю і сном,
Як ніби влаштували епопею
За нашим незачиненим вікном
Дерева сперечались із кущами,
Відштовхуючи все на задній план,
Життя спліталось з нашими думками,
Писавши незакінчений роман.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=885793
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 13.08.2020
автор: Наталі Косенко - Пурик