Хтось водить моєю рукою.
В еклектику крові - перо.
І тужить хтось разом зі мною,
страждає, немовби П'єрро.
Як вибратись з розпачу-туги?
Я падаю, борсаюсь, жду...
Рятує знов усмішка друга
і ельфів кружляння в саду.
І музика в кожній росині,
і небо моє голубе.
Важливо у світі людині
не втратити віру й себе.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=885836
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 13.08.2020
автор: Валентина Голубівська