Досить шкоди…

Наші  багатства  безкрайні  -  поля,  луги  і  сади,
Могутні  ріки  і  гори  та  дари  щедрої  вроди.
Шануймо.  Те  втрачене  -  відродим.  ...Не  буде  диво.
Люби  добро  і  не  рий  комусь  могилу.  Досить  шкоди...

Простори  країни  -  отча  земля  і  райський  наш  край.
Вітчизна  -  постать  жіноча,  свята,  провісниця  долі.
Скарби  і  багатства  свої,  людино,  не  продавай!
Це  спадщина  "вдячних"  рідних  потомків.  Не  сльози  голі.

Народе  мій!  Не  дайся  горю  і  біді,  не  гасни!
Колись  казали  батько  й  мати:  "  Де  правда,  там  і  щастя."
Ой  люде!  Вгомони  жадобу,  бо  попадеш  на  гак
Затягне  арканом  правди  гнів  і  лишися  "масті".

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=885913
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 14.08.2020
автор: Маг Грінчук