Опритомніти
восени.
Оприлюднити преміальні.
Оповім тобі власні сни,
хочеш стисло,
чи подетально.
Крізь
цирконієві вогні
сонце гусне у ластовинні.
Чим тепер дорікнеш мені?
Я тобі –
лише туга синя.
Лиш грайлива
печаль, і ти
в ній розчинишся мимовільно…
Відпусти мене… прорости…
Йдуть птахи
у жита повільно
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=885921
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 14.08.2020
автор: гостя