Я - ніхто і звуть мене ніяк.
І як жити далі?
В душі затаївся переляк,
Розтоптаній чужими ногами.
Віднайти своє "я"
Вже здається нереальним.
Втрачаю себе.
Я ніби дурію.
Втрачаю я все
Радість, надію.
Останню краплю свого "я",
Й людей, що такі рідні.
Так важко зрозуміти
Що коїться зі мною.
Чому?
Чому я така?
Ненавиджу.
...
Чекаю хвилини я ті,
Коли біль піде у забуття,
Коли щастя знайду я у світі,
І не буде йому вороття.
16.08.2020
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=886128
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 16.08.2020
автор: OH_crybaby