Жени від себе жалю примари,
Бо матимеш ще турбот –
Так допечуть, що зістрибнеш з горя
В льодяну каламуть пригод.
І поки тонеш, не бачиш світла,
І може й сенсу, навіщо жить, –
Іноді треба пройти півсвіту,
Щоб зрозуміти,
Що щастя – це там,
Де ти.
12:58 14.08.2020
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=886140
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 17.08.2020
автор: Аліна Шевчук