Моя весна ще юна ,не зів'яла,
Ніби квітка ніжна врода розцвітає,
Я її від вітру й зим оберігала,
Що білим снігом вроду засипає.
Моя весна ще буде квітнути й кохати,
Молоде гаряче серце в грудях серце,
Їй злих років не дам я волю знати,
Нехай щоранку мені ще усміхнеться.
Весна в душі натхнення ще дарує,
І рани вмить затягує страшні,
Красою , ніжністю роки чарує,
Приносить щастя надземне мені.
Весни свобода зміниться на літо,
Та не знати ,що чекає там,
Все йде по колу,все тому прожите,
Лиш спогадом в картинках буде нам.
Ми не знаємо,що нас чекає взимку,
Що принесе холодна,груба осінь,
Нехай весна в душі зазнає ще затримку,
Й зупинитися роки для нас попросить.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=886150
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 17.08.2020
автор: Вікторія Павлюк