якщо це – мій рай, то що тоді пекло?
якщо мою віру зурочено, благослови,
щоб моє божевільне сумління звикло
жити без тебе, як демон
без серця і без голови!
часом, коли несила молитись,
ще подекуди бачу,
ще подеколи чую,
як пробивається в муках світло з твоїх небес.
оце нещасний день:
жахливий, злий день!
якщо це є пекло, що тоді рай?
щось ти вже вкрала – не віддавай.
проклинаю той день, коли впав
в тінь твого милосердя:
то було милосердя
в день твого милосердя.
так, це – найгірший день!
це – взагалі не день.
якщо це – ненависть, що є любов?
якщо це – не завтра, коли тоді знов?
знай, я хочу забути той жах
не твого милосердя,
не мого милосердя,
– взагалі милосердя!
пив місячне сяйво, пив цілий день,
бо це був чорний день.
якщо це не так, ти – гримуча змія.
я впав! не кусай, бо я вже – не я.
впав чи не впав – підвівся
й перехрестився у гніві:
небо у свідки! за чудесних обставин, що склалися
вперше за вічність, не врятує мене
все твоє милосердя, що його – забагато
beggars day, nazareth
https://www.youtube.com/watch?v=gNJtMK5E0nQ
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=886300
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 18.08.2020
автор: frank