Подивись, дитино, в’ється он дорога-
Це сердець надія і душі тривога.
Знала та дорога і радість, і горе -
Зустрічала рідних, розбивала долі…
В радості хвилину і важку годину
Лиш одна дорога не знала спочину.
Щастям зустрічала, гнала біль у спину
Її льодяними мочило дощами,
У хвилини радості – щастя сльозами.
Тепер, синку, виходжу з тобою сюди,
Щоби зустріти радість, напитись снаги.
В.Ф.- 01.06.2020
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=886333
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 19.08.2020
автор: Веселенька Дачниця